Чорнобильська катастрофа 
26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

 В Острівській школі І-ІІІ ступенів пройшли навчання з          цивільної оборони.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

 Тренінг                                              "Формування комунікативних навичок учнів у групі продовженого дня" 

                                          Великодні   гаївки 

      Великодні традиції – це також і гаївки, які є весняними піснями. Великодні гаївки виконують лише протягом кількох днів на рік.  Припадає це на Великодні свята відповідно. Кожна місцевість має свої традиції гаївок.  Вони відображають особливості кожного регіону. Проте всі вони зводяться до танцювально-ігрових елементів, а також співів, які є обов’язковою частиною  усіх гаївок. На Великдень, який переважно припадає на квітень місяць, природа вже починає розвиватися і розпускатися. І настає пора активних ігор на відкритому повітрі. Так  як до Великодня триває завжди великий піст, тому розваги починаються тільки на свята. Після церкви молодь та діти залишаються та починають виконувати гаївки. Традиційно це триває усі 3 дні Великодніх свят. Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них показувався процес роботи на землі, збирання урожаю.  У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового. Гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури. Гаївки переважно зводяться до того, що усі учасники відтворюють те, про що співається рухами, або одна людина, яка є в колі, повторює ті чи інші рухи, про які співають всі інші. Коло в гаївках, наче символізує нескінченість життя.

                       

   

    Толока в Острівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 
Толока є давнім українським звичаєм. Учні 2-4 класів взяли участь у благоустрої нашої школи.

           Творча майстерня у ГПД  
           "Розмалюю писанку" 

Великдень - найбільше весняне свято, яке викликає масу позитивних емоцій. Тому ми з учнями ГПД
4 квітня розмальвували писанки фарбами "Розмалюю писанку". Писанки у кожної дитини  яскраві і неперевершені.

Роботи учнів радували око. Всі були дуже задоволені! 

Писанка – символ українського народу    Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

   Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на кінець квітня – початок травня. І ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: і хлопці, і дівчата, і старі, і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя. Прославляючи вічний закон пробудження природи на землі, возвеличували і вшановували водночас один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

           З метою прищеплення учням любові до книжки, дбайливого ставлення до неї, виховання потреби в читанні, підвищення інтересу учнів до ролі книжки в суспільному та історично-культурному житті, надання практичної допомоги щодо вибору книжок для читання та їх пошуку в бібліотеці, користування довідковими виданнями та періодикою, у нашій школі відбувся тиждень дитячої та юнацької книги . Разом зі своїми виованцями ми відвідали шкільну бібліотеку. Діти жваво цікавилися книгами, слухали розповідь бібліотекаря.